English Гостьова книга
Русский
УкраЇнська
Вхід Реєстрація

Аналіз агентських угод, які пропонують деякі туроператори.

Основні проекти АЛТУ

До дирекції АЛТУ надійшов запит від члена АЛТУ – Туристичної компанії "Трайдент Хіт" – з проханням надати юридично-правову оцінку нової агентської угоди, запропонованої для "Трайдент Хіт" одним відомим українським туроператором.

Юридична служба АЛТУ уважно опрацювала матеріали надані Туристичною компанією "Трайдент Хіт" та оприлюднює зроблені висновки.

 

1. Туроператор в агентському договорі  (АД) та в Договорі на туристичне обслуговування (ДТО) наполегливо проводить лінію на обмеження своєї відповідальності перед туристом. Він намагається перекласти її на інших осіб, які за законом і за здоровим глуздом не повинні її нести. Цю особливість договорів ми вважаємо основною.

Наводимо лише один приклад. В п. 2.1 АД та п.6.8 ДТО зазначається, відповідно, що «Туроператор діє лише в якості агента авіакомпаній, страхових компаній, готелів, компаній прокату автомобілів та інших компаній, що надають відповідні послуги, посольств, консульств, а також компаній з організації пасажирських перевезень.»,«Туроператор діє, як агент від компаній перевізників та надавачів готельних послуг і виступає, як посередник між Туристом та вказаними надавачами послуг без набуття для себе зобов‘язань виступати як надавач готельних та/або послуг з авіаперевезення.»

Очевидно, що така постановка питання не відповідає законодавству. Туроператор відповідає перед туристом за повноту та якість послуг, які входять до складу туристичного продукту, сформованого туроператором і реалізованого турагентом. Туроператор не завжди є агентом авіакомпаній. Це має місце тільки при продажі регулярних авіаперевезень. При чартерних перевезеннях туроператор є «перевізником за договором». Страхування туристів також не завжди відбувається на підставі агентського договору, укладеного між страховою компанією та туроператором.

 

2. Не зрозумілим, через брак інформації, є порядок ціноутворення та порядок формування обсягу коштів, які отримує агент у власність.

 З договору  видно, що агент заробляє агентську винагороду в розмірі 1 грн. за бронювання (п.5.7 АД), а  також отримує кошти за надання туристу інформаційно-консультаційних послуг (п. 5.4 АД).

Припускаємо, що документальне оформлення отримання агентом коштів за інформаційно-консультаційні послуги відбувається з порушеннями чинного законодавства, що може надати сприятливий ґрунт податківцям для донарахувань податкових зобов’язань.

Конкретніше можна сказати після знайомства з реальними прайсами, рахунками та актами виконаних робіт.

 

3. Туроператор в п. 3.2.7 АД обмежує розмір своєї відповідальності, що суперечить ст.ст. 1166,1167 ЦК України.

 

4. В ДТО та АД містяться норми, які стосуються процедури укладення ДТО, що на нашу думку, заплутує споживача і агента.

ДТО має фіксувати домовленість між його сторонами (Туроператором і Туристом), яка вже відбулась. Тому не варто писати в договорі речі, які стосуються процесу, який передує його укладенню (подача оферти, отримання акцепту).

Тут слід додати, що агент, подаючи заявку на бронювання (оферту), відразу наражається на небезпеку отримання від туроператора вимоги щодо сплати штрафів у випадку відмови туриста від зробленої оферти після її акцептування туроператором. Адже ДТО повинен укладатися після отримання акцепту (п.4.8 АД)

Туроператор в договорі такий випадок не розглядає і таким чином залишає турагента в невигідному становищі. Турагенту в зазначеній ситуації після сплати штрафів оператору, буде досить важко стягнути ці кошти з туриста.

 

5. В АД (п.4.20) та ДТО (п.4.21) ми не знайшли розміру компенсацій туристам, які вони мають отримати у випадках встановлених в договорі.

 

6. Не відповідає Законам України «Про захист прав споживачів» та «Про туризм» положення ДТО про стягнення з туристів штрафів за відмову від ДТО (п.7.2).

 

7. Предмет ДТО не відповідає вимогам ст. 20 Закону України «Про туризм».

 

З етичних міркувань ми не наводимо назву туристичного оператора та не оприлюднюємо першоджерело запропонованої агентської угоди.

 

 

            Виходячи з вищевикладеного, загальна позиція АЛТУ після проведення юридично-правової оцінки наданих матеріалів виглядає наступним чином:

           

            Зміст більшості важливих пунктів запропонованої угоди не відповідає вимогам ст. 20 Закону України «Про туризм», перекладає на турагентів невластиві функції та зобов’язання та не забезпечує реальної та справедливої відповідальності туроператора перед туристами.

            Члени АЛТУ у своїй співпраці з турагенствами використовують прозорі, зрозумілі  та відповідальні угоди та сприймають спроби застосування подібних агентських угод на туристичному ринку України, як вкрай небезпечними та не рекомендують дружнім туристичним агентствам укладати угоди сумнівного змісту з будь якими туроператорами.

Інформація про асоціацію
Тестування агенцій Національний туристичний форум

Проект підтримки внутрішнього
і в'їзного туризму

Кодекс усталеної ділової практики
і правила професійної етики
 
Правила використання